НБУ назвав число офіційно працюючих громадян

НБУ назвав число офіційно працюючих громадян

економічними активними. В Україні, однак, менше третини економічно активного населення (11,6 млн з 34,6 млн) офіційно отримують зарплату. Причому Олексій Любченко зазначив, що з цих 11,6 млн 2,1 млн є пенсіонерами. Фактично, лише 9,5 млн людей в країні забезпечують всю економіку. Крім цього, Любченко зазначив, що в державному реєстрі зазначено 44,1 мільйона громадян, і 37,6 […]

економічними активними. В Україні, однак, менше третини економічно активного населення (11,6 млн з 34,6 млн) офіційно отримують зарплату. Причому Олексій Любченко зазначив, що з цих 11,6 млн 2,1 млн є пенсіонерами. Фактично, лише 9,5 млн людей в країні забезпечують всю економіку.

Крім цього, Любченко зазначив, що в державному реєстрі зазначено 44,1 мільйона громадян, і 37,6 мільйонів з них на даний момент знаходяться на території, підконтрольній Україні. За статистикою за 2019 ий рік, доходи отримували 19,7 мільйона громадян країни, приблизно, 45%.

На думку Любченко, дане питання можна вирішити лише одним способом: шляхом прив’язки декларування до механізму виборчого права, а також бюджетного процесу. Як повідомляє Любченко, для того, щоб користуватися соціальними стандартами, громадяни зобов’язані платити податки. Мільйони людей навіть не думають про те, щоб отримувати зарплату, в той час як менше третини населення зобов’язана працювати і платити податки за все інше населення. Причому офіційно працевлаштованим громадянам доводиться оформляти кредит на карту терміново без відмови, щоб задовольняти фінансові служби, на які їх звичайної зарплати не вистачає.

До того ж, статистика за 2019 ий рік свідчить, що до кінця року кілька мільйонів чоловік точно отримували дохід з неофіційних джерел. Як зазначає Ольга Піщуліна, що є провідним експертом соціальних і гендерних програм Центру Разумкова, високий рівень неформальної зайнятості є свідченням масштабного інституційного провалу, а ні в якому разі не результатом короткочасного економічної кризи в країні.

В Україні, на думку Ольги, є значні регіональні відмінності в рівні тіньової економіки. Якщо в Києві та Київській області цей рівень досягає 10%, то в Чернівцях та Рівному він становить 49%. До того ж, рівень тіньової зайнятості громадян безпосередньо залежить від галузевої структури виробництва країни. Мінімальну неформальну зайнятість можна спостерігати в сировинних регіонах, в той час як максимальна спостерігається в регіонах, де хороша розвинена промисловість.

Тіньова економіка, проте, несе в собі не тільки недоліки і небезпеки, але також деякі плюси. Зрозуміло, вона є масштабною корупційною мережею неформальних операцій, але, крім цього, є певним компенсатором фінансових і економічних шоків. Особливо це стосується середнього і малого бізнесу, як зазначає Юрій Харазишвили, що займає посаду головного наукового співробітника Інституту економіки і промисловості.

За спостереженнями Павла Розенка, іншого експерта в питаннях соціальної політики, а також обіймав в минулому пост віце-прем’єр-міністра України, в різний час тіньова економіка в країні змінювалася по зовсім різних причин. У багатьох людей в дев’яності роки, наприклад, не було іншого вибору, так як різко почали скорочуватися державні робочі місця. Але, якщо говорити про нинішню ситуацію, то неформальна зайнятість дає набагато більш високий дохід, ніж державна робота.

Основні причини тіньової зайнятості:

  • податковий тиск;
  • високе адміністративний тиск.

Як зазначає Піщуліна, підвищення заробітної плати і тимчасове зниження податків може змінити ситуацію в корені, але іноді можна спостерігати і негативні наслідки таких кроків у вигляді зворотних процесів. Це особливо стосується приватного бізнесу, де реакція на підвищення мінімальної заробітної плати може виявитися негативною.

Як повідомляє FinСlub, служба фінансового моніторингу представила 893 матеріалу про операції, які якимось чином можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, і з вчиненням іншого злочину, на загальну суму в розмірі 92,2 млрд грн, за 2019 ий рік. З них 530 матеріалів стали узагальненими, а 390 – додатковими. Все це було зроблено в рамках розслідування фактів відмивання грошових коштів, які були отримані в результаті розкрадання, привласнення коштів з державного бюджету та майна, а також від корупційної діяльності.

За 2019 ий рік було направлено 211 матеріалів на суму 41,8 млрд грн зі служби державного фінансового моніторингу в правоохоронні органи. За минулий рік ця служба також направила до органів 106 матеріалів, пов’язаних з фінансуванням міжнародного тероризму, сепаратизму і дій, проведених за участю людей, публічно закликають до насильницького повалення або зміни чинного в країні конституційного ладу, або зміни діючих меж державної території і кордону України.

Як повідомляє служба, на суму в розмірі 27,7 млн ​​грн були заблоковані кошти з фінансових операцій осіб, які можуть бути залучені в пряме і непряме фінансування сепаратизму, тероризму або інших насильницьких дій. Всього таких випадків 48.

Також за 2019 ий рік було заблоковано 497 проявів корупції серед чиновників країни з боку Служби безпеки. 65 млн грн – загальна сума хабарів, затребувана корупціонерами.

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (оцінок немає)
Завантаження
НБУ назвав число офіційно працюючих громадян рейтинг: 0/5 от 0 голоса.

Написати коментар

Ваш email не буде опублікований.

Попередня стаття